Гаряча лінія +38(063)9759010

Авторизація

Регістрація

Юридична відповідальність редакцій і захист трудових прав журналістів

DONBASS, UKRAINE: International media journalists work at a frontline where Ukrainian soldiers hold their positions on the edge of the so called "security zone" between Ukrainian army and pro-russian separatists

Забезпечення журналістів технікою для роботи може залежати від того, у яких правовідносинах перебуває журналіст зі своїм ЗМІ (продакшином) — трудових чи цивільно-правових. При цивільно-правових відносинах (договір підряду, без запису в трудову книжку і т.п.) чия техніка використовується в роботі — визначається угодою сторін. Але для відносин підряду характерне використання інструментів (техніки) виконавця роботи, тому якщо журналіст хоче користуватися технікою, наданою ЗМІ — це варто обумовити заздалегідь (бажано в письмовому договорі), але ЗМІ має право погодитися або не погодитися на це.

У трудових відносинах характерне виконання роботи працівником зазвичай із використанням інструментів роботодавця (техніка ЗМІ), оскільки трудовий договір визначається як угода щодо виконання роботи за якою роботодавець зобов’язується «забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи… » (ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю), хоча Кодекс і допускає виконання працівником роботи своїми інструментами/обладнанням (ст. 125 Кодексу).

Окремим питанням є ризик пошкодження або втрати техніки журналістом під час роботи. У цивільних правовідносинах такий ризик лежить цілком на журналістові, оскільки він «зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника)…» (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу). Хоча цей Кодекс і допускає, що в договорі підряду, як і в ін. цивільних договорах, сторони можуть відійти від норм Кодексу (ч. 3 ст. 6), тобто можна погодити зі ЗМІ/продакшином, що він компенсує шкоду техніці (або застрахує її), якщо на таку умову договору буде його згода.

За трудовим законодавством, як було сказано вище, техніка зазвичай належить ЗМІ/продашину, тому її втрата чи пошкодження може тягти матеріальну відповідальність — але «тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника» (ч. 2 ст. 130 КЗпП). Це означає, що за відсутності вини працівника у втраті чи пошкодженні техніки він матеріальної відповідальності не несе (вжив усіх необхідних і доречних у відповідній ситуації заходів, аби зберегти техніку). Зазвичай матеріальна відповідальність настає за недбале ставлення до трудових обов’язків (напр., журналіст свідомо проник на небезпечну територію, хоча в силу трудових обов’язків не мав цього робити, або коли просто недбало ставився до техніки (невикористання чохла при потребі, залишення її без догляду і т.п.). Треба мати на увазі, що для журналістської роботи важливою є наступна норма КЗпП: «На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності» (ч. 4 ст. 130).

Матеріальна відповідальність «лише в межах і порядку, передбачених законодавством» означає, що кошти за втрачену або пошкоджену техніку стягуються із зарплати  в межах середнього заробітку (ст. 132 КЗпП), а у повному розмірі шкоди лише у випадках, коли (ст. 134 КЗпП):

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків.

Оформлення відрядження

Якщо ви працюєте в штаті ЗМІ подбайте, щоб відрядження з місця роботи було оформлено відповідним чином. Не їдьте у відрядження, якщо ви знаходитесь офіційно у відпустці, у вас вихідні чи ваш робочий день записується як звичайний — у разі отримання травм чи навіть смерті ви або ваші рідні не отримаєте допомоги від держави та роботодавця.

Оформлення відрядження є важливою складовою підготовки та проведення робочої журналістської поїздки в зону проведення антитерористичної операції, за нещасного випадку це дозволить отримати фінансову допомогу/компенсацію від держави та роботодавця.

Питання відряджень регулюється:

— Кодексом законів про працю України (ст. ст. 121, 127, 176, 177);

— Податковим кодексом України (ст. 140);

— Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (для тих структур, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів);

— та інші постанови, накази та порядки, що регулюють питання використання коштів на відрядження та звітування.

 Правила оформлення відрядження:

  • Відрядження оформляється згідно з наказом щодо підприємства (у даному випадку ЗМІ чи медіахолдинг тощо) із зазначенням: пункту призначення, найменування місця/підприємства, куди відряджається працівник, строку й мети відрядження.
  • Складається попередній кошторис витрат на відрядження.
  • Здійснюється запис у журналі реєстрації відряджень.

 Для захисту своїх прав журналісту слід:

  1. Обов’язково поставити свій підпис у наказі про своє відрядження в розділі «З наказом ознайомлений».
  2. Взяти копію наказу завірену підписом і печаткою керівника підприємства.
  3. Копію наказу зберігати вдома до свого повернення.

Таким чином відрядження оформляється:

  • Наказом із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження;
  • Складенням попереднього кошторису витрат на відрядження;
  • Здійсненням запису в журналі реєстрації відряджень.

Чіткий контроль за законним та повним з боку керівництва оформленням поїздки у відрядження дозволить забезпечити себе можливістю реалізувати свої трудові права та отримати відповідні компенсації.

Важливо, щоб робоча поїздка до зони АТО юридично була оформлена як відрядження і журналіст не знаходився під час реальної роботи на працедавця в небезпечній зоні у відпустці чи на вихідних, що унеможливить наступні вимоги до працедавця чи держави щодо компенсацій та допомоги.