Гаряча лінія +38(063)9759010

Авторизація

Регістрація

Підбір і комплектація знімальної техніки

Processed with VSCOcam with se1 preset

«Мій підбір техніки напряму залежить від зйомки, на яку я збираюся. Одразу скажу, що техніка моя власна, тому найперше, з чого я виходжу — це міркування безпеки. Якщо я знаю, що відправляюся в місце, де техніку може бути пошкоджено, то не братиму багато. У мене є дві камери — одна професійна, велика й повністю залізна, інша напівпрофесійна, менша й менш захищена. Для новин майже завжди обираю першу, для власних зйомок історій про життя людей (“соціалка”, культура тощо) обираю другу.  

Те саме з об’єктивами. На “новини” беру 17—35 і 70—200, і додаю фікси (28, 35 або 50) за бажанням. На власні проекти або відрядження в зону АТО зазвичай не беру ні ширококутний, ні телеоб’єктив (з ним  бувають виняткові ситуації: усе залежить від того, що я планую знімати в конкретному відрядженні), а обмежуюся тільки “фіксами” 28, 35 та 50.

Якщо знімаєш проект, який збираєшся редагувати в один цілісний матеріал, то фотографії мають бути візуально подібні. “Фікси” 28, 35 або 50 якраз і забезпечують таку однорідність. Якщо брати щось “ширше” або “вужче”, то будуть відчутні візуальні відмінності між знімками. Хоча насправді все дуже індивідуально, і комусь дуже “різні” кадри до вподоби.

Багато новинних фотографів полюбляють працювати в дві камери. Мене це відволікає. Я намагаюся точно заміряти експозицію, аби мінімізувати пост-обробку, і налаштування двох камер важко тримати в голові, обов’язково в якийсь момент помилишся, а це може бути найцінніший кадр.

За сім років роботи я розбив один об’єктив. Коли на Донбасі знімали нелегальний видобуток вугілля, і я нашвидкуруч міняв один об’єктив на інший у стресовій ситуації, то недокрутив його на байонеті до кінця — він упав на асфальт задньою лінзою. Вона була потрощена вщент. Відтоді намагаюся не поспішати й не випускаю об’єктив з рук, доки не певний, що він “замкнувся” на байонеті».

Олексій Фурман,  український фотожурналіст

Підбір і комплектація знімальної техніки для роботи в небезпечних умовах залежать від безлічі факторів. Одним із ключових факторів є безпечність житла, у якому ви будете зупинятися. Якщо воно абсолютно безпечне, можна брати з собою більшу кількість апаратури і вибір здійснювати безпосередньо перед виїздом. Якщо ж ви не впевнені у безпечності вашого житла, або постійно переміщуєтесь, то комплект техніки має бути таким, що його буде зручно постійно носити з собою.

Нижче приведений комплекс загальних порад від українських фотографів, що мають досвід роботи в «гарячих точках»:

  • Зазвичай вибір техніки залежить від спектру ситуацій, у яких ви можете опинитися. У небезпечних умовах часто трапляються непередбачувані ситуації і відкриваються несподівані можливості, про які ви не могли подумати при плануванні. Тому комплект знімальної техніки має бути якомога універсальнішим, пристосованим для різних умов, у які ви можете потрапити.
  • Фотокореспондентам і операторам варто мати з собою декілька різних пристроїв, здатних фотографувати та/або записувати відео. Наприклад, професійну камеру, якісну «мильницю» (або «беззеркалку») і смартфон. Якщо один з них вийде з ладу, можна буде використовувати інший. До того ж, можуть бути ситуації, коли не варто «світити» професійне обладнання. «Мильниця», або ж мобільний телефон, можуть не видати вас як професійного журналіста. Стане також у нагоді телефон з диктофоном.
  • Не беріть із собою об’єктивів, що дублюють фокусну відстань один одного. Зміна об’єктивів у критичних умовах може призвести до їх падіння або попадання бруду всередину камери.
  • Для захисту дзеркальної камери можна використати так званий Camera Armor, захисний кейс із силікону, який одягається на камеру і захищає її від опадів, бруду, і може полегшити удар.
  • Гарною альтернативою штативу стане відео-монопод, який є легшим і швидшим у використанні.
  • Майте з собою велику кількість карт пам’яті для камери і міняйте їх, якщо попереду на вас чекає перевірка (наприклад, блокпост). Коли ставите нову картку в камеру, зробіть пару будь-яких фото, аби порожня картка не виглядала підозріло. На професійних фотокамерах можна записувати інформацію одразу на обидві карти.

Сучасні цифрові дзеркальні камери, а саме ними найчастіше ведуть зйомку журналісти, за принципом підбору потрібного вам комплекту нагадують конструктор. Ви самі, залежно від особистих уподобань і ситуацій, можете підібрати потрібний комплект. Можна виокремити декілька оптимальних і, відповідно, найпопулярніших варіантів комплектації:

  1. Цифрова дзеркальна фотокамера (Canon, Nikon, Sony, Olympus, Pentax тощо) з одним універсальним об’єктивом (фокусна відстань 16—85, 17—85, 18—55 для камер з кроп-фактором, і 27—70, 24—105, 24—210, 28—300 для повнокадрових камер). Цей варіант є зручним, адже ви зможете зробити якісні фотографії того, що поряд із вами, і того, що знаходиться на невеликій відстані. Камера з одним об’єктивом уміститься в будь-який рюкзак, і навіть у жіночу сумку середнього розміру. Якщо ви є журналістом, що має «супроводити» текстовий матеріал власними фото, то важко вигадати щось краще. Єдиний мінус такої «комплектації» — це якість фото. Діафрагма універсальних об’єктивів варіюється від 3.5 до 5.6, що ускладнює зйомку при поганому освітленні і не дає можливості виокремити один об’єкт з-поміж багатьох (наприклад, при зйомці портретів).
  2. Цифрова дзеркальна фотокамера з двома або трьома об’єктивами, що покривають фокусну відстань від широкого кута (зйомка об’єктів, що знаходяться близько) до телекута (зйомка об’єктів, що знаходяться на відстані, фокусування йде від півтора метра). Популярні комплекти — це 16—35 (24—70) та 70—200, або ж 16—35, 24—70 та 70—200. У телеоб’єктива 70—200 є один очевидний мінус — це його вага в півтора кілограма. Утім, без нього складно уявити репортерську роботу, адже він дозволяє знімати об’єкти або людей, що знаходяться на відстані і до яких немає можливості дійти пішки. Часто він нагадуватиме парасольку: він буде потрібний саме тоді, коли його з вами не буде, і навпаки. Особисто я раджу мати його з собою завжди.
  3. Цифрова дзеркальна фотокамера з декількома об’єктивами з фіксованою фокусною відстанню (популярними є пари 24 та 50, або ж 35 та 85) і телеоб’єктивом 70—200. Так звані «дискретні» об’єктиви, або ж об’єктиви з фіксованою фокусною відстанню, дозволяють відкрити діафрагму до 1.4 або 2, що дає змогу виділяти об’єкти з фону та працювати при поганому освітленні. Щоправда, у немах немає зуму, тож підходять вони тільки для тих ситуацій, де ви можете переміщатися, аби отримувати бажаний результат.